Виховна година до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

        14 грудня в приміщенні Золотинської ПШБ відбулась виховна година до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Була представлена виставка – перегляд «Чорнобиль до і після»

 З Чорнобиля несеться чорний вітер,

і чорний біль торкається сердець.

І поросли на схилах чорні квіти,

І чорним став на цвинтарі чебрець.

        26 квітня 1986 р. відбулася одна з найбільших аварій на атомних електростанціях — аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). 10 листопада 2006 р. Указом Президента України було засновано пам’ятну дату — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який щорічно відзначають 14 грудня.

         У багатьох може виникнути питання, навіщо потрібне це свято, якщо є 26 квітня — Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС,   14 грудня у газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісія  прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд.

          За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення   величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС.

Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь. Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. Серед учасників ліквідації аварії на ЧАЕС були й наші золотинці, наш працівник школи Кохан Жорж Володимирович.

 Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи   українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям.

    Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання.