Історія Народного музею історії села Висоцьк

       Народний музей історії села Висоцьк з 1991 року носить звання Народний. Він є культурно-освітнім закладом підпорядкованим Висоцькій сільській раді. Основною метою діяльності музею є

культурно-освітня, науково-дослідницька, експозиційна, фондова, видавнича, пам’ятково-охоронна діяльність та комплектування музейних зібрань.

        У  2017 році виповнюється тридцять років з часу відкриття Народного музею історії  Висоцька. Ініціатором влаштування музею був  Малько Самуїл Микитович, відомий політичний і військовий діяч Польщі, уродженець Висоцька. В один з його щорічних приїздів в село він завітав у сільвиконком до голови саме такою пропозицією. А  початком  створення музею був травень 1982 року. 12 травня на засіданні виконкому Висоцької сільської ради було прийнято рішення про створення музею історії села та  було  закріплено за музеєм приміщення по вулиці Леніна, 13 ( тепер Богдана Хмельницького). До цього тут в різні часи були: парткабінет Висоцького РК КПУ, клуб ДТСАФ, класи Висоцької середньої школи, спортивна зала школи, музична школа, сільська рада. Загальна площа будинку становить 172 квадратні метри. Директором музею був призначений Яцута Григорій Васильович, лісничий Висоцького лісництва, а головою громадської   ради Протосавицький Євген Миколайович, завуч середньої школи, вчитель історії. Обоє працювали на громадських засадах. З того часу і розпочався збір експонатів та облаштування залів та експозицій в ньому. З обранням у 1982 році сільським головою Яцути Г.В. розпочалася інтенсивна пошукова робота по збору експонатів та матеріалів з історії села. Велася вона протягом наступних п’яти років. Яцута Г.В.   особисто вів спілкування з різними державними архівними установами і суттєву допомогу в пошуках надали: Управління справами Верховної Ради УРСР, Центральний державний архів древніх актів СРСР, Центральний державний архів жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління УРСР, Центральний державний історичний архів УРСР, інститут суспільних наук Академії наук УРСР, Головне архівне управління при Раді Міністрів СРСР, Державний музей Білоруської РСР, Центральний державний історичний архів Білоруської РСР, Державний архів Рівненської області, Державний архів Брестської області Білорусі, Рада ветеранів 397-ї Сарненської Червонопрапорної ордена Кутузова 11ст. дивізії (В.А.Кулаков), відома у Україні діячка мистецтвознавства та музеєзнавства Лідія Орел з Києва, поет Петро Красюк,  Анастасія Охмак, Марина Конончук, Григорій Дворецький, Григорій Маєвський, Марія Довгомеля, Тетяна Гайович, Ніна Шкудор,  Наталія Рожко, Марія Малько та багато інших відомих людей  України і Висоцька. Постійно сприяв у пошуку матеріалів для музею виконком та апарат сільської ради і зокрема Олена Малько та Лев Дунчич. Завдяки їм вдалося встановити зв’язок із 50-ма родинами загиблих воїнів . що визволяли Висоцький район в 1944 році, встановити 150 адрес загиблих визволителів, написано 10 листів ветеранам- визволителям.  Коштів на придбання експонатів не було. Тож вони всі збиралися безкоштовно, або за рахунок особистих коштів Яцути Г.В.   У 1986 році було капітально відремонтоване саме приміщення музею. З допомогою Рівненського обласного краєзнавчого музею ( Віра Дзівак) було складено план п’яти експозиційних відділів загальною площею 107,4 квадратних метра. На початку його відкриття у 1987 році він мав 770 експонатів. які були розташовані у відділах музею. 

          Місцевими майстрами та найманим художником було влаштовані постійні місця для розміщення експонатів у чотирьох залах, а саме:

      Перший відділ ( з права від входу, площею 22.4 кв. м) була названа «Древній Висоцьк». Тут були  розміщені експонати зібрані з періоду доби гребінцево-накольчастої кераміки і   до кінця ХХ ст. З раритетів цього періоду тут експонуються речі, які розповідають про життя людини в 1У ст. до нашої ери на території Висоцька (за археологічними дослідженнями академіка , доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова, здійсненими у 1963 році), а саме: кремнієві наконечники для стріл і списи, шкребки, ножеподібні пластинки, фрагмент кам’яного молотка, фрагменти гончарного посуду, шиферне прясло та інше. Тут також є експонати, що розповідають: про Висоцьке давньоруське городище 1Х – Х111ст. та замковище, що збереглися до наших днів; про першу згадку про Висоцьк за 1005 рік; про встановлення православної віри та церковне будівництво у Висоцьку; про князів Гольшанських -  Юрія Дубровицького Гольшанського,  будівничого замку у Висоцьку, його доньку Федору  Дубровицьку  Гольшанську в шлюбі Соломерецьку та її чоловіка Богдана Соломерецького-будівничого першої у Висоцьку православної церкви; про Гетьманів України з родини Богдана Хмельницького -  Павла Тетерю, Юрія Хмельницького; пізніших володарів Висоцька – Едварда Руліковського (автора історичної довідки про Висоцьк), Вацлава Борейка, маршалка Рівненської шляхти,  ( будівничого дендрологічного парку у Висоцьку); Тут є експонати, які також розповідають: про поселення та проживання на землях Висоцька  голландських німців (голєндрів по місцевому).  Про висоцьке єврейське містечко та його громаду. Тут розташована велика колекція предметів матеріальної культури місцевих жителів і з окрема:  предмети ткацтва (кросна, потесі, гребні, гребінці, сукала, терниці, зразки полотна, наміток, пряжі ), одяг, взуття, предмети гончарства, бондарства, предмети домашнього вжитку, лозоплетіння та інше. В експозиції цієї зали є фрагменти церковного начиння та священницького одягу, ікони, хоругви, натільні хрести та інше.

      Коридор, який ділить будинок на дві частини, використали під портретну галерею під назвою «Працею звеличені». Тут було розміщено портрети відомих височан та розповіді про них. Площа галереї 18.1 квадритних метри. Її автор, місцевий художник Щур Віктор Ійович. Серед експонатів  є портрети: Абдулліна Олександра Рафкатовича, Бруцького Миколи Адамовича, Ганько Любові Лукашівни, Герасимович Галини Терентіївни, Главацької Раїси Олександрівни, Гловацької Євгенії Іванівни, Головацької Лідії Григорівни, Грицюка Василя Васильовича, Камінської Марії Артемівни, Ковальчук Олени Семенівни, Костюка Володимира Кіндратовича, Красюка Петра Харитоновича, Креденсира Гордія  Кириловича, Креденсир Марії Гаврилівни, Лукашевич Февронії Семенівни,  Майби Антоніни Миколаївни, Малько Марії Гаврилівни, Малько Самуїла Микитовича, Нагорної Парасковії Опанасівни, Нагорної Степаниди Мусіївни, Полховського Федіра Даниловича, Рожка Георгія Тихоновича, Рожко Марії Аркадіївни, Савич Ганни Кирилівни, Сидорчука Гаврила Никифоровича, Смирнова Михайла Степановича, Сокола Петра Яковича, Скрипникової Ганни Єгорівни,  Соколовської Уляни Семенівни, Циганенка Миколи Сергійовича, Шамраєнка Григорія Никифоровича, Шершуна Миколи Харитоновича, Шкудора Василя Дмитровича.

Друга зала  (справа від входу кімната) площею10.4 кв. м.  була зайнята під фондосховище для зберігання експонатів, що надходять в музей та робоче місце для обробки експонатів.

      Третій експозиційний відділ (справа від входу площею 22.6 квадратних метри)  отримав назву «Буремні роки Висоцька у ХХ ст. та польська неволя». Тут представлені експонати та документи, що розповідають про революційні події, що відбувалися в 1910-1938 роках у Висоцьку і зокрема: участь височан  в Річицькому бунті 1910 року, Дубровицькому збройному повстанні 1918-1919 роках, діяльності Висоцького волосного революційного комітету 1920 року, Висоцького підпільного райкому КПЗБ та його членів у 1925-1939 роках. Розповіді про височан -  учасників тих подій та їх особисті речі. Тут також розміщені документи та предмети домашнього вжитку, якими користувалися  місцеві жителі в той час (кросна, кухро, рублі та качалка, посуд гончарний та металевий, дерев’яні маслобійки,  бочки, інструменти для кустарного виробництва предметів діжки для домашнього вжитку).  

      Четвертий експозиційний відділ (другий зліва від входу) має назву «Висоцьк у другій світовій війні та за часів УРСР». Площа її 44.2 квадратних метри. Експозиції цього відділу розпочинаються матеріалами, які розповідають про приєднання Висоцка та сіл Висоцької волості у 1939 році до України та утворення Висоцького району Ровенської області. Зібрані експонати також розповідають: про колективізацію висоцьких приватних господарств  у 1940 році; початок окупації Висоцька в липні 1941 року; евакуацію колгоспу та його худоби в Свердловську область   Росії; насильницьке вивезення височан на каторжні роботи в  фашистську Німеччину; діяльність Висоцької німецької районної управи в роки окупації; суцільне  знищення євреїв-височан у 1942 році; підпільна боротьба височан  з фашистськими загарбниками  у партизанах загонах та формуваннях ОУН-УПА; Висоцьк – передова лінії фронту у 1944 році (базування у Висоцьку та навколишніх селах  частин 397 Сарненської ордена Кутузова 11 ст. стрілецької дивізії); відбудова Висоцька після звільнення; Висоцьк – районний центр Рівненщини; Висоцьк у складі Дубровицького району. З експонатів, які експонуються в цьому відділі є: човни-довбанки для пресування на воді; риболовецькі снасті; фотодокументи про події того часу; особисті речі височан: Маєвського Г.А., Креденсира Г.К., Опанасика Д. С. та речі воїнів - визволителів; списки євреїв загиблих під час «голокосту» у Висоцьку та їх речі; фрагменти військової зброї; речі що використовувалися місцевими жителями в той час.

      У 2005 році в музеї було відкрито п’ятий експозиційний відділ « Висоцьк  в часи незалежної України». Площа його 18,1 квадратних  метри. Створила в ньому експозицію Рожко Наталія Григорівна, тодішня завідуюча музею. Нею було зібрано 105 експонатів, оброблено та розміщено для експонування. Експонати в цьому відділі розповідають про Висоцьк в незалежній Україні. Серед них такі: особисті речі почесного громадянина Висоцька Шкудора В.Д.; оригінали - зразки Герба, Прапора  і Гімну Висоцька; подарунки громади селища Рєчица Столінського району Білорусі та Свідзінського  повіту Поморського воєводства Польщі; вишивки Столярець М.А.,  Подорецької Т.М., Сєдової Ф. І., Рожко З.П., Казимірчик Є.С. та інших;  фотодокументи про підприємства села; матеріали святкування 1000-ліття Висоцька.

      У фондах музею зберігаються письмові джерела датовані початком ХУ111 ст. і по наш час (сповідні книги, давні книги, листи та інші документи церковні та світські).

      Протягом свого життя музей знав різні часи і добрі і не дуже. Так починаючи з 2006 по 2013 роки він не працював зовсім. Чимало експонатів було викрадено із-за відсутності догляду та зовнішнього укріплення. Мова навіть йшла про влаштування в ньому житла. Проте, дякуючи голові Дубровицької райдержадміністрації Олександру Шатову та заввідділом   культури Леоніду Годунко  у березні 2013 року знову повернувся в музей Яцута Г.В. З цього часу музей постійно відкритий для відвідувачів та  поповнюється новими експонатами. В музеї побували  гості Висоцька жителі:   Великої Британії, Канади, Польщі, Києва, Херсона, Полтави, Рівного, Ковеля, Дубровиці, Острога, Мирогощі.  Проводиться значна дослідницько-пошукова та видавнича і просвітницька  робота. Лише починаючи з 2013 року в музеї побували більше тисячі відвідувачів. Так у 2013 році складені і систематизовані списки жителів сіл Висоцьк та Вербівка, які приймали участь в Другій світовій війні в складі Червоної Армії, партизанських з’єднань та формувань ОУН-УПА. Підготовлено історичну довідку «Коли народився Дубровицький район», яка  в червні місяці опублікована в районній газеті. Створений електронний варіант списку воїнів Червоної Армії і партизани визволенні Висоцького району, які загинули з січня по червень 1944 року і поховані на братському кладовищі в селі Висоцьк Дубровицького району. У 2014 році створена краєзнавча робота «Колонія Софіївка біля Висоцька». Проведена презентація книги британського політичного діяча  Кевіна Алена «Книга пам’яті: наше містечко Висоцьк» ( англійський переклад з ідіш) в його присутності. Г.В.Яцутою видана книга  «Залужжя моє калинове: науково-історичне та літературно-художнє видання». У 2015 році здійснений переклад книги Кевіна Алена «Книга пам’яті: наше містечко Висоцьк» з англійської на українську мову,  У 2016 році видана книга Яцути Г.В. «Висоцьке лісове господарство» ( сторінки історії), створена довідка «Висоцька сільська рада» та електронний варіант історичної праці Красюка П.Х. « Про Висоцьк…». У 2017 році закінчена робота по історичних довідках: «Село Вербівка», «Правосудовка», «Висоцьке давньоруське городище 1Х-Х111ст.», «Висоцька сільська рада».

        На 01.01.2017 року в музеї нараховується 3246 експонатів. Продовжується плідна робота по: інвентаризації музейних фондів, а також екскурсійна, дослідницько-пошукова, культурно-просвітницька роботи. Музеєм надається велика консультативна робота для учнівської та студентської молоді Висоцька у навчанні.

      За три десятки років діяльності музею матеріальна база закладу суттєво зносилася та постаріла. Для покращення її треба: термінова заміна 15 вікон,  11 дверей; влаштування зовнішнього укріплення музею; опорядження фасаду будинку музею; капітальний ремонт пічного опалення; будівництво приміщення для зберігання палива; влаштування оглядової площадки для великих за розміром експонатів; будівництво огорожі від вулиці; влаштування інтернету; телефонної мережі; комп’ютеризації установи.

       Музейна база готова до відкриття філій музею по селах Висоцької сільради.